Город Киев

6 травня 2010 року у переддень великого свята – 65-ї річниці від дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні – в Адміністрації Київського метрополітену вітали ветеранів. На превеликий жаль, цього року на свято приїхало на двадцять одну людину менше. З кожним роком їх стає все менше і менше…

Хвилювалися всі – і старенькі, проте горді своїм особливим статусом, ветерани війни, і керівництво метрополітену. Адже бачити поруч себе людей, які, не шкодуючи власного життя, звільняли нашу землю від чужоземної навали, відстоювали для всіх нас мирне життя — дарунок долі. У такі хвилини бракує слів. І хочеться низько схилити голови перед людьми, завдяки кому сьогодні ми щасливо живемо на рідній землі.

Першим привітав ветеранів начальник Київського метрополітену Петро Мірошников: «Дорогі наша ветерани! Хочу всіх вас привітати з цим дивовижним і грандіозним святом – 65-ю річницею від Дня Великої Перемоги. Оскільки довголіття ви вже досягли, зараз можна побажати вам лише здоров'я, щоб це довголіття не супроводжувалося хворобами. Також хочу побажати здоров’я вашим рідним і близьким, щоб вони завжди були поруч з вами і приділяли вам належну увагу, щоб були здорові ваші діти, внуки і правнуки.

Думаю, вам приємно буде знати, що наше підприємство успішно розвивається. У нас великі плани щодо розвитку, зокрема, на початку наступного року ми хочемо здати три станції у напрямку житлового масиву Теремки. А вже після цього розпочати будівництво четвертої вітки метрополітену. Колектив метрополітену великий і в змозі вирішувати ті завдання, які сьогодні перед нами стоять.
Завдяки вам, дорогі ветерани, і завдяки тому, що ви 65 років назад принесли нашій країні велику перемогу, сьогодні ми маємо таку можливість вільно працювати на благо нашої країни. За це вам велика вдячність. Я сподіваюся, що пам'ять про цей день житиме ще довгі роки, оскільки Велика Вітчизняна війна - дійсно була великою трагедією для нашого народу.
Я народився після війни, Але по тих книгах, які я читав, і по тих фільмах, які я дивився, і по тому, що мені розповідали в школі, я завжди відчував свою причетність до тих подій і мені навіть здавалося, що я пам'ятаю цю війну. Велике вам спасибі за цю перемогу. Всім вам здоров'я, здоров'я і здоров'я».

Згадує Валентин Сафронович Кузьмінський (у роки війни партизанив у загоні Малікова): «Це був 43 рік! Так вийшло, що я був у партизанському загоні розвідником. Фашисти спалили нашу хату, село. Село було велике, 2 колгоспи були до війни, більше 300 дворів, славилося на всю область. І ось залишилися одні обгорілі труби від печей. Все! 112 чоловік, що залишилися в селі цього дня, кого встигли зловити, були розстріляні прямо на краю села. Це спогад дуже важкий і великий. Село було партизанське і воно, звичайно, дало потужні кадри в партизанські загони «За Перемогу!» і «За Батьківщину!».

Вітаючи ветеранів зі святом Перемоги, перший заступник начальника Київського метрополітену Володимир Федоренко сказав: «Хочеться, щоб на таке свято збиралося більше ветеранів. Але ми розуміємо, що 65 років - це дуже великий термін. Час іде, і робить, на жаль, свою справу. Я упевнений, що кожен з вас пам'ятає дні перемоги. Вони стають все дорожче і дорожче для нашої країни, тому що все менше і менше ветеранів. Я хочу приєднатися до побажань міцного здоров'я вам, аби ви ще багато років приходили в наш колектив і бачили ми вас не лише 9 травня».

Микола Трохимович Куриленко, згадуючи ті часи, прочитав власні вірші на воєнну тематику. Колишній артилерист упевнений, що «…в цій страшній війні переміг радянський народ, навіть при тому, що він був не готовий до війни, але переміг тому, що вів справедливу, визвольну війну. Водночас, фашисти були готові до війни, вони були оковані металом і залізом. Але вони програли війну, жорстоку, загарбницьку війну. Правда — в справедливості».

Фронтовик Василь Кіндратович Таванець: «Тут присутні ті, з ким ми працювали, наші ветерани! Але ми з вами не пригадали тих, хто не повернувся з фронту! Так згадаймо наших товаришів, які, починаючи з 1941 року, і навіть в день Перемоги 9 травня, гинули в Берліні! Пом’янімо їх хвилиною мовчання».

За традицією, що існує у Київському метрополітені, народний фольклорний ансамбль «Червона калина» своїми патріотичними піснями підтримував святковий настрій присутніх. Урочисто і символічно звучали слова відомої пісні:
Спелый хлеб закачается.
Жизнь - она не кончается,
жизнь - она продолжается
каждый раз.
Будут плыть в небе радуги,
будет мир, будут праздники,
и шагнут внуки-правнуки
дальше нас.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

30 грудня 2009 року виповнюється 25 років станціям „Палац Україна” та „Либідська” Куренівсько-Червоноармійської лінії.

„Палац Україна” — станція глибокого закладання з вузькими пілонами. Інтер’єр станції цілком відповідає старій (до 1993 року) назві „Червоноармійська”. Облицьовані червоною смальтою пілони з торцями з іржостійкої сталі, художній торець центрального залу з зображенням червоноармійця, колійні стіни з червоними зірками на кабельних шафах – все підкорено революційній тематиці. Цікавим, але невдалим виявився експеримент зі світловодом, що вразив пасажирів при відкритті станції. Конструкція світловоду виявилася технічно недосконалою і згодом була замінена на кільцеві світловоди, що виявилися зайвими в музеї Леніна ( нині „Український Дім”).

Станція розташована на вулиці В. Васильківська. Нинішня назва станції пояснюється сусідством визначної громадської споруди Києва – Палацу культури „Україна”.

Станція побудована фахівцями компанії «Київметробуд» за проектом групи архітекторів - Т. Целіковської, А. Крушинського, М. Альошкіна. Художнє оформлення станції здійснювали художники С. Кириченко та Р. Кириченко.

„Либідська” — неординарна за своєю конструкцією станція глибокого закладання з вузькими пілонами. Але глибина станції дозволила ці пілони розкрити ще й у середину. В інтер’єрі пілон зник, залишилися кільця з білого мармуру, що чергуються зі склепінням. Все це з’єднано світловою лінією з латунних труб у центрі залу. Лише торець у центральному залі з композицією у вигляді прапору з барельєфом Дзержинського нагадує попередню назву станції „Дзержинська” (перейменована у 1993 році).

Архітектура станції має багато спільного з архітектурою інших станцій, проте завдяки вмілому використанню опоряджувальних матеріалів та засобів монументально-декоративного мистецтва, по-своєму індивідуальна.

Вестибюль станції суміщений з підземними переходами, які виходять на вулиці В. Васильківська та Горького. Недалеко від станції знаходиться Центральний автовокзал міста.

Станція побудована фахівцями компанії «Київметробуд» за проектом групи архітекторів - В. Єжова, А. Крушинського, Т. Целіковської за участю О. Панченка. Художнє оформлення станції здійснювали художники Е. Катков та М. Бартосік.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

31 липня 2009 року вп’яте за оздоровчий сезон база відпочинку «Метро» в с. Літки Броварського району Київської області прийме своїх відпочиваючих. В цілому ж, нинішнього літа на базі вже відпочило понад 700 співробітників метрополітену та членів їх сімей, до кінця сезону планується оздоровити ще 800 чоловік.

Мальовнича природа, цілюща вода річки Десна, проживання у комфортних умовах, трьохразове харчування — далеко не повний перелік переваг відпочинку на базі. Саме тому основний контингент відпочиваючих – люди, які приїздять сюди щороку. Слід відмітити, що на базі відпочинок організовано на всі смаки: для активних людей на території обладнано поле для гри у волейбол, настільний теніс. Охочі до конкурсів, різноманітних ігор чи змагань мають змогу у них взяти участь. Постійно діє дитячий ігровий майданчик. Традиційно, кожний заїзд відпочиваючих радує своїм концертом народний фольклорний ансамбль Київського метрополітену «Червона калина».

За словами начальника бази відпочинку Олександра Гребьонкіна, база «Метро» — найкраща на лівому узбережжі Десни. Серед постійних відпочиваючих є такі, що приїздять сюди протягом 25 років. Всього на базі щорічно оздоровлюється в середньому до 2000 працівників метрополітену. А у випадку неповного укомплектування кімнат працівниками підприємства, придбати путівки для оздоровлення можуть і сторонні особи, що не працюють у метрополітені.

Як з’ясувалося, не лише начальник бази позитивно оцінює свою діяльність на цьому посту. Володимир Науменко, слюсар вагоноремонтного заводу: «Родина дуже задоволена відпочинком, приїжджаємо майже кожен рік. Їжа дуже смачна, повітря чисте, пляж охайний — що ще потрібно для відпочинку!».

Надія Мороз, касир комерційної служби: «Дуже чудова база відпочинку, обслуговування на найвищому рівні. Ми взагалі нікуди більше не їздимо, відпочиваємо постійно тут вже протягом 23-х років і всі дуже задоволені!».

Валентин Старенький, старший майстер електродепо «Оболонь»: «З сім’єю намагаємося відпочивати на базі кожну відпустку впродовж 11-и років. Поміж баз, які знаходяться поряд, наша — найкраща. Тут багато розваг для дітей, у річці корисна йодована вода, чудовий пляж, цілий день знаходимося на чистому повітрі. Все дуже чудово!».

Для інформації: з 28 травня по 27 вересня триває оздоровчий сезон на базі відпочинку Київського метрополітену «Метро». Це 8 заїздів по 14 днів, а також відпочиваючі забезпечуються організованим автобусним перевезенням від станції метро «Лісова» до бази відпочинку і у зворотному напрямку. Після закінчення сезону база надає послуги з проведення корпоративних заходів (тренінги, семінари, конференції) для груп до 60 осіб. Учасники заходів забезпечуються харчуванням та проживанням у комфортних умовах.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua