Город Киев

3 серпня 2011 року в актовому залі Київського метрополітену відбулося громадське обговорення Стратегії розвитку транспорту та транспортної інфраструктури м. Києва до 2025 року, у якому взяли участь заступник начальника Головного управління транспорту та зв’язку Київської міської державної адміністрації Тимченко Б.В., начальник КП "Київський метрополітен" Федоренко В.І., генеральний директор КК "Київавтодор" Глінський Г.Я., генеральний директор КП "Київпастранс" Ламбуцький М.М, представники різних громадських організацій територіальної громади, не байдужих до майбутнього розвитку міста Києва.

Як зазначив у своєму виступі Тимченко Богдан Вікторович, стратегія – це конкретний документ з цифрами і графіками, який дає розуміння того, в якому напрямку розвиватиметься місто. "Стратегія визначає стратегічні пріоритети розвитку міста і ключові показники, яких необхідно досягти в довгостроковій перспективі. Це базовий документ, який знайде відображення в десятках законів, сотнях розпоряджень міськдержадміністрації та рішень Київради. Проект Стратегії було розроблено таким чином, щоб мінімізувати фінансове навантаження на бюджет столиці, залучити якомога більше приватних інвестицій" — наголосив представник профільного управління КМДА.

Начальник комунального підприємства "Київський метрополітен" Федоренко В.І. у своєму виступі відзначив, що Стратегія – це необхідний етап розробки планів розвитку міста Києва, в тому числі, і транспорту, який завжди відіграє ключову роль у життєдіяльності будь-якого мегаполісу.

Володимир Іванович звернув увагу присутніх на дослідження Фонду "Ефективне Управління", що увійшли в основу проекту Стратегії. Шляхом опитування жителів міста виявлено, що якість роботи метрополітену оцінено досить високо в порівнянні з іншими видами громадського транспорту.

Згідно дослідження, структура використання транспорту населенням Києва така: питома вага перевезень метрополітеном складає 48%, маршрутним таксі - 26%, тролейбусом - 12%, автобусом та трамваєм – по 7%. Тобто, альтернативи метрополітену на сьогодні немає і це вказує на те, що даний вид транспорту необхідно розвивати, і ця робота потребує значної уваги і відповідного місця в Стратегії розвитку м. Києва. В процесі розвитку метрополітену є дві складові: модернізація існуючих ліній метрополітену та розбудова нових ліній. Модернізація існуючого метрополітену - це, в першу чергу, модернізація його інфраструктури: рухомого складу, у тому числі, й ескалаторів, інженерних систем, споруд, тунелів тощо. Є проблемні переходи та станції, на яких необхідно будувати другі виходи або додаткові переходи.

"Сьогодні і пасажири і метрополітен відчувають завантаженість станцій, і ця завантаженість в години-пік сягає 114%. Це значно менше, ніж пікова завантаженість наземного транспорту. Проте наша мета - знизити такий показник до 95%. Рухомий склад в години-пік завантажений на 125%, необхідно знизити також до 95%" — зробив акцент Володимир Іванович.

Далі керівник метрополітену детально розповів про основні напрямки розвитку та будівництва мереж Київського метрополітену на період до 2025 року, які запропоновані до Стратегії розвитку м. Києва до 2025 року.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

30 грудня 2009 року виповнюється 25 років станціям „Палац Україна” та „Либідська” Куренівсько-Червоноармійської лінії.

„Палац Україна” — станція глибокого закладання з вузькими пілонами. Інтер’єр станції цілком відповідає старій (до 1993 року) назві „Червоноармійська”. Облицьовані червоною смальтою пілони з торцями з іржостійкої сталі, художній торець центрального залу з зображенням червоноармійця, колійні стіни з червоними зірками на кабельних шафах – все підкорено революційній тематиці. Цікавим, але невдалим виявився експеримент зі світловодом, що вразив пасажирів при відкритті станції. Конструкція світловоду виявилася технічно недосконалою і згодом була замінена на кільцеві світловоди, що виявилися зайвими в музеї Леніна ( нині „Український Дім”).

Станція розташована на вулиці В. Васильківська. Нинішня назва станції пояснюється сусідством визначної громадської споруди Києва – Палацу культури „Україна”.

Станція побудована фахівцями компанії «Київметробуд» за проектом групи архітекторів - Т. Целіковської, А. Крушинського, М. Альошкіна. Художнє оформлення станції здійснювали художники С. Кириченко та Р. Кириченко.

„Либідська” — неординарна за своєю конструкцією станція глибокого закладання з вузькими пілонами. Але глибина станції дозволила ці пілони розкрити ще й у середину. В інтер’єрі пілон зник, залишилися кільця з білого мармуру, що чергуються зі склепінням. Все це з’єднано світловою лінією з латунних труб у центрі залу. Лише торець у центральному залі з композицією у вигляді прапору з барельєфом Дзержинського нагадує попередню назву станції „Дзержинська” (перейменована у 1993 році).

Архітектура станції має багато спільного з архітектурою інших станцій, проте завдяки вмілому використанню опоряджувальних матеріалів та засобів монументально-декоративного мистецтва, по-своєму індивідуальна.

Вестибюль станції суміщений з підземними переходами, які виходять на вулиці В. Васильківська та Горького. Недалеко від станції знаходиться Центральний автовокзал міста.

Станція побудована фахівцями компанії «Київметробуд» за проектом групи архітекторів - В. Єжова, А. Крушинського, Т. Целіковської за участю О. Панченка. Художнє оформлення станції здійснювали художники Е. Катков та М. Бартосік.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua