Город Киев

31 грудня 1989 року була відкрита третя лінія Київського метрополітену — Сирецько-Печерська. Цього дня свої двері гостинно відчинили три станції - „Кловська”, „Палац спорту” та „Золоті ворота”.

Нині довжина лінії у двоколійному обчисленні складає 23,8 км, у розгорнутому – 52,4 км. Кількість станцій – 16, 8 з них – станції глибокого закладання (всі розташовані у правобережному Києві ), 8 – мілкого (всі на лівому березі Києва). Щодоби лінія перевозить понад 457 тисяч пасажирів. Найкоротший перегін на лінії між станціями "Золоті ворота" та "Палац Спорту" — складає 788 м, найдовший – між станціями "Видубичі" та "Славутич" — 3 км 046м.

„Кловська” — станція глибокого закладання, стандартна, з вузькими пілонами, облицьованими лекальним білим мармуром. Склепіння з листового фарбованого алюмінію. Інтер’єр перонного залу підкреслює планувальну особливість станції – акцент зроблено у напрямку похилого вестибюля. Великий проліт у 14 метрів і радіальне розміщення стін. Станція вирішена у спокійних світлих тонах, лаконічно, за відсутності зайвих декоративних елементів. Все це разом надає інтер’єру станції піднесеності та неповторності.

„Кловська” розташована неподалік Центральної міської лікарні №14 на перехресті вулиць Кловська та Леоніда Первомайського, з одним вхідним вестибюлем.

Проектували станцію архітектори А. Крушинський, Л. Качалова, О. Черевко, М. Соляник.

„Палац спорту” — станція глибокого закладання, нового колонного типу, хоча колона тут – скоріше тонкий пілон. Незвична конструкція сприяла створенню незвичного вирішення склепіння у центральному залі – вона не радіальна. а більш трапецевидна із заоваленими кутами. З цієї станції почалося широке використання алюмінію. Колони оригінальної форми облицьовані зеленим (на той час дуже незвичним) кубинським мармуром та алюмінієвим профілем. Світлові лінії з стандартних світильників практичні і органічно вписуються у загальний інтер’єр станції.

Тематично-архітектурна будова перону відображає свою особливість, трохи збільшена висота залу дозволила авторам створити її динамічність. Оздоблювальні матеріали – мармур, граніт, кольоровий метал надають станції індивідуальності.
Станція є пересадним вузлом з Куренівсько-Червоноармійською лінією метрополітену і розташована поблизу Палацу спорту та адміністративно-ділових закладів міста.

Проектували станцію архітектори М. Альошкін та А. Крушинський.

„Золоті ворота” — станція глибокого закладання, колонна. Станція вийшла вдалою завдяки використанню лекального мармуру у великій кількості, облицюванню склепіння сотнями метрів художньої мозаїки та використанню бронзових люстр високої художньої цінності.

Розташована станція поруч з відомим пам’ятником „Золоті ворота”. Архітектурно-художнє оформлення станції вирішено, виходячи з історичної значимості. Характерною ознакою культових споруд того часу були арка та склепіння. Ці традиційні методи було покладено в основу ідейно-художнього рішення будови станції. Високомистецька мозаїка, люстри та бра сприймаються як завершений твір, створений спілкою талановитих архітекторів та художників.

Проектували та оформлювали станцію архітектори В. Жежерін, Б. Жежерін, Ф. Заремба, А. Крушинський, М. Жариков; архітектори-художники С. Адаменко, М. Ралко; художники Г. Корень, В. Вітько.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

Так з 19:00 години 31 грудня до закінчення роботи метрополітену 1 січня 2010 року, станція "Майдан Незалежності" буде зачинена для входу і виходу пасажирів. У зазначений період станція "Майдан Незалежності" буде працювати як пересадочний вузол з лінії на лінію.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

30 грудня 2009 року виповнюється 25 років станціям „Палац Україна” та „Либідська” Куренівсько-Червоноармійської лінії.

„Палац Україна” — станція глибокого закладання з вузькими пілонами. Інтер’єр станції цілком відповідає старій (до 1993 року) назві „Червоноармійська”. Облицьовані червоною смальтою пілони з торцями з іржостійкої сталі, художній торець центрального залу з зображенням червоноармійця, колійні стіни з червоними зірками на кабельних шафах – все підкорено революційній тематиці. Цікавим, але невдалим виявився експеримент зі світловодом, що вразив пасажирів при відкритті станції. Конструкція світловоду виявилася технічно недосконалою і згодом була замінена на кільцеві світловоди, що виявилися зайвими в музеї Леніна ( нині „Український Дім”).

Станція розташована на вулиці В. Васильківська. Нинішня назва станції пояснюється сусідством визначної громадської споруди Києва – Палацу культури „Україна”.

Станція побудована фахівцями компанії «Київметробуд» за проектом групи архітекторів - Т. Целіковської, А. Крушинського, М. Альошкіна. Художнє оформлення станції здійснювали художники С. Кириченко та Р. Кириченко.

„Либідська” — неординарна за своєю конструкцією станція глибокого закладання з вузькими пілонами. Але глибина станції дозволила ці пілони розкрити ще й у середину. В інтер’єрі пілон зник, залишилися кільця з білого мармуру, що чергуються зі склепінням. Все це з’єднано світловою лінією з латунних труб у центрі залу. Лише торець у центральному залі з композицією у вигляді прапору з барельєфом Дзержинського нагадує попередню назву станції „Дзержинська” (перейменована у 1993 році).

Архітектура станції має багато спільного з архітектурою інших станцій, проте завдяки вмілому використанню опоряджувальних матеріалів та засобів монументально-декоративного мистецтва, по-своєму індивідуальна.

Вестибюль станції суміщений з підземними переходами, які виходять на вулиці В. Васильківська та Горького. Недалеко від станції знаходиться Центральний автовокзал міста.

Станція побудована фахівцями компанії «Київметробуд» за проектом групи архітекторів - В. Єжова, А. Крушинського, Т. Целіковської за участю О. Панченка. Художнє оформлення станції здійснювали художники Е. Катков та М. Бартосік.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

30 грудня 2009 року тендерним комітетом Київського метрополітену проведено розкриття тендерних пропозицій на закупівлю робіт з будівництва першої черги Лівобережної лінії Київського метрополітену «Троєщина - Осокорки» від вулиці Милославська до станції метро «Лівобережна» з електродепо «Троєщина».

Основні показники будівництва першої черги Лівобережної лінії:
кількість станцій – 8,
будівельна довжина - 12,02 км, у тому числі:
дільниця Лівобережної лінії від вул. Милославська до ст. «Проспект Ватутіна» — ЛОТ1, кількість станцій – 6, будівельна довжина - 7,35 км;
електродепо «Троєщина» — ЛОТ2;
дільниця лівобережної лінії від станції «Проспект Ватутіна» до ст. «Лівобережна» — ЛОТ3, кількість станцій – 2, будівельна довжина - 4,67 км.

Свої тендерні (цінові) пропозиції запропонували два учасники — Акціонерне товариство «Київміськбуд» та Відкрите акціонерне товариство «Київметробуд». Згідно процедури проведення відкритих торгів, протягом тридцяти робочих днів робочою групою будуть вивчені всі документи, надані учасниками торгів, після чого буде оголошено про результати торгів. Як зазначила член тендерного комітету Наталя Савенкова, у разі відповідності наданих тендерних пропозицій вимогам тендерної документації, переможцями можуть стати обидві компанії, але в різних лотах.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

29 грудня 2009 року у Виставковому центрі «Український Дім» відкрилася виставка творчих робіт, надісланих на конкурс «Я люблю метро», який проводив Київський метрополітен упродовж листопада-грудня п.р.

На церемонії відкриття були присутні начальник Київського метрополітену Петро Мірошников, перший заступник начальника Київського метрополітену, голова робочої групи з підготовки до відзначення 50-річчя метрополітену Олег Москаленко, члени робочої групи, відомі митці та автори фото, малюнків та віршів, з яких було сформовано експозицію.

На відкриття виставки завітала директор Виставкового центру «Український Дім» Наталя Заболотна. Відкрив виставку начальник Київського метрополітену Петро Мірошников. У своєму виступі Петро Володимирович зазначив, що приємно вражений тим, скільки робіт на конкурс надіслали шанувальники Київського метро. «Для нас було справжнім відкриттям, що у конкурсі «Я люблю метро» брали участь не лише кияни, а й мешканці інших сіл і міст України. Свої вірші, фото та малюнки нам надсилали з 9 областей - Київської, Житомирської, Черкаської, Донецької, Кіровоградської, Вінницької, Чернігівської, Хмельницької, Запоріжжя. Автори робіт – люди різного віку, але їх об’єднує одне – любов до Київського метрополітену. І це дуже приємно» — сказав очільник метрополітену.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

У зв’язку з проведенням загальноміських Новорічних та Різдвяних заходів та з метою забезпечення перевезення пасажирів у новорічну ніч, буде змінено режим роботи Київського метрополітену.

Так, у ніч з 31 грудня 2009 року на 1 січня 2010 року роботу Київського метрополітену буде продовжено на 2 години 30 хвилин.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

23 грудня 2009 року на станції "Лук'янівська" Сирецько-Печерської лінії розпочався капітальний ремонт ескалатора № 1. Ремонт триватиме до 12 березня 2010 року.

Нагадуємо, що до 29 грудня п.р. триватиме ремонт ескалатора № 2 на станції "Хрещатик – 1" (вихід на вулицю Хрещатик) Святошино-Броварської лінії. Окрім цього, 22 грудня закінчився ремонт ескалатора № 1 нижнього нахилу на станції "Шулявська".

Повідомляємо, що з початку поточного року було виконано 9 ремонтів ескалаторів (6 – на станції "Золоті ворота", 1 – на станції "Арсенальна", 1 – на станції "Університет" та 1 – на станції "Шулявська"), а також ремонти головних валів на станціях "Політехнічний інститут" та "Либідська".

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua