Город Киев

24 серпня 2009 року у зв’язку з відзначенням 18-ї річниці Незалежності України, станція Київського метрополітену «Майдан Незалежності» Куренівсько-Червоноармійської лінії тимчасово буде зачинена для входу та виходу пасажирів з початку руху поїздів (5год 40хв) до закінчення загальнодержавних заходів на центральній площі міста. У зазначений період станція працюватиме як пересадочний вузол з лінії на лінію.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

23 травня 2008 року на Сирецько-Печерській лінії була відкрита станція «Червоний хутір».

«Червоний хутір» — станція берегового типу, колонна, мілкого закладення. В інтер’єрі станції застосовані довговічні опоряджувальні матеріали. Стіни, колони вестибюлів та розподільчих залів виконані з мармуру. Підлога платформної дільниці та вестибюлів виконана з шліфованих плит гранітів Покостівського (сірого) та Межирічського (червоного). Край платформи – з сірого термообробленого граніту. Обмежувальна лінія - з вохристої керамічної плитки з об’ємною фактурою, що дозволяє відчути її людям з вадами зору.

Проектували станцію «Червоний хутір» архітектори Т. Целіковська, В. Гневишєв, Ю. Кравченко, А. Юхновський, за участю К. Бадяєвої.
Минулого року станція стала справжнім дарунком до Дня Києва для майже восьми тисяч людей, які щодня перетинають її турнікети.

24 травня 2003 року на Святошино-Броварській лінії одночасно були введені в експлуатацію станції «Академмістечко» та «Житомирська».
«Академмістечко» — станція мілкого закладення, двоярусна, її конструкція не тільки дозволяє оптимізувати напрями руху пасажирів, а й є прекрасним просторовим рішенням. Має три маршевих сходи, один з яких знаходиться посеред платформи. У огорожу галереї, облицьовану білим мармуром, вмонтовано яскраві вітражні вставки. Центральна візуальна вісь станції підкреслюється люстрами із кулястими світильниками молочно-білого кольору, та такими ж бра на колонах.
Проектували станцію «Академмістечко» архітектори Т. Целіковська, В. Гнєвишев, М. Альошкін, А. Крушинський.

«Житомирська» — станція мілкого закладання, односклепінна, просторове рішення виконано за допомогою об'єднання об'ємів касових вестибюлів та центрального залу, підкресленого радіальними розшивками по склепінню. Крім того, над платформами розташоване окреме люмінісцентне освітлення на полегшених алюмінієвих апарелях. Склепіння має м’який жовтий колір, підлога складена з чорного та червоного граніту.

Проектували станцію «Академмістечко» архітектори М. Альошкін, Т. Целіковська, В. Гнєвишев за участю О. Панченка.
Нині станцією «Академмістечко» щодня користується майже 50 тисяч пасажирів, а станцією «Житомирська» — трохи менше 45 тисяч пасажирів.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

Так прокоментувала начальник прес-служби Київського метрополітену Надія Шумак заяву голови Київської управи Української народної партії Володимира Шовкошитного. За словами Шумак, представник УНП абсолютно не володіє ситуацією на підприємстві, інакше не робив би таких гучних та безпідставних заяв.

«Справа у тому, що ініціювати перевірку Контрольно-ревізійного управління не потрібно, оскільки саме зараз представники цієї поважної установи у плановому порядку працюють на підприємстві. А в цілому, метрополітен перевіряється різними контролюючими організаціями кілька десятків разів на рік» — сказала Надія Шумак.

Фінансові показники підприємства свідчать, що розрахунки політика, не обізнаного у господарській діяльності метрополітену, далекі від істини. Зокрема, пан Шовкошитний не знає, що 22% пасажирів метро – чисті пільговики, 6% пасажирів - студенти, які їздять за тарифом 50 відсотків від вартості проїзду, 23% пасажирів користуються річними проїзними, у яких вартість проїзду закладена на рівні 50 копійок за одну поїздку. І лише 49 % пасажирів сплачують за проїзд 1,70 грн.

«Так само представник УНП не відає про те, що у першому кварталі нинішнього року витрати підприємства на забезпечення життєдіяльності перевищили на 67 млн. грн. його доходи. Але це не результат «неефективного управління коштами», як зазначає Шовкошитний, а результат того, що вже півроку бюджети перестали дотувати метрополітен та компенсовувати витрати на перевезення пільгових пасажирів. Нині підприємство змушене боротися за виживання лише власними силами.

Прикро, що задля одноденного піару політики можуть робити непродумані висновки. Хочеться порадити представникам політичних партій більше дбати про імідж – свій і партії, а то в гонитві за миттєвою славою можна розгубити останні крихти довіри виборців» — сказала прес-секретар столичного метро.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

29 грудня 1984 року були відкриті станції "Червоноармійська" та "Дзержинська" Куренівсько-Червоноармійської лінії. 2 лютого 1993 року станції були перейменовані й дотепер мають назви "Палац Україна" і "Либідська".

"Палац Україна"
Інтер'єр станції цілком відповідає старій назві "Червоноармійська". Облицьовані червоною смальтою пілони з торцями з іржостійкої сталі, художній торець центрального залу з зображенням червоноармійця, колійні стіни з червоними зірками на кабельних шафах - все підкорено революційній тематиці. Станція розташована на вулиці В. Васильківська й нинішня її назва пояснюється сусідством з Національним палацом мистецтв "Україна". Проектували станцію архітектори Т. Целіковська, А. Крушинський, М. Альошкін, оформляли художники С. Кириченко, Р. Кириченко.

"Либідська"
Hеординарна за своєю конструкцією станція з вузькими пілонами. Але глибина станції дозволила ці пілони розкрити ще й у середину. В інтер'єрі пілон зник, залишилися кільця з білого мармуру, що чергуються зі склепінням. Все це з'єднано світловою лінією з латунних труб у центрі залу. Лише торець у центральному залі з композицією у вигляді прапору з барельєфом Дзержинського нагадує попередню назву станції. Архітектура станції має багато спільного з архітектурою інших станцій, проте завдяки вмілому використанню опоряджувальних матеріалів та засобів монументально-декоративного мистецтва, по-своєму індивідуальна. Вестибюль станції суміщений з підземними переходами, які виходять на вулиці В. Васильківська та Горького. Недалеко від станції знаходиться Центральний автовокзал міста. Проектували станцію "Либідська" архітектори В. Єжов, А. Крушинський, Т. Целіковська за участю О. Панченка, оформляли художники Е. Катков та М. Бартосік.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua