Город Киев

15 січня 2010 року о 15:00 у Виставковому центрі "Український Дім", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 2, розпочнеться урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу "Я люблю метро".

Нагадаємо, що, згідно з умовами конкурсу, учасники були розділені на вікові категорії:

перша — до 6 років (включно);

друга — 7 - 12 років;

третя — 13 - 18 років;

четверта — від 19 років.

Конкурс проводився за трьома номінаціями: малюнок, фото, вірш.

Роботи приймалися на конкурс протягом листопада-грудня 2009 року.

Упродовж періоду проведення конкурсу зареєстровано 362 учасники, які надіслали свої творчі роботи – малюнки, фото та вірші. Загалом робіт надійшло 695, зокрема, малюнків - 89, фото - 346, віршів - 260. Найкращі з цих творів були скановані і розміщені на сайті метрополітену, а також у вигляді фотокопій розміщені у великій залі Виставкового центру "Український Дім" — 85 малюнків, 245 фото та 244 вірші.

12 січня п.р. журі конкурсу, члени робочої групи з підготовки до відзначення 50-річчя Київського метрополітену, визначили переможців конкурсу у всіх номінаціях і у всіх категоріях. Окрім цього, журі конкурсу запровадили додаткові номінації і визначили переможців у них:

За волю до перемоги — три премії,

За найекстравагантніший сюжет — дві премії,

За найвдаліше розкриття теми конкурсу — три премії,

За найоригінальніше висвітлення теми конкурсу — дві премії,

Відзнака глядацьких симпатій — три премії,

За професійний підхід (оцінка експертів) — три премії.

На церемонії нагородження переможців конкурсу «Я люблю метро» будуть присутні керівники та працівники Київського метрополітену, відомі мистецтвознавці, представники засобів масової інформації, переможці конкурсу та автори робіт, які прийняли участь у конкурсі.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

З 29 грудня 2009 року у виставковому центрі "Український дім" триває виставка творчих робіт — фото, малюнків та віршів, надісланих шанувальниками Київського метрополітену на конкурс "Я люблю метро".

Виставка триватиме до 15 січня 2010 року. Запрошуємо відвідати виставку.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

На виконання доручень міської надзвичайної протиепідемічної комісії, вимог припису Головного державного санітарного лікаря Київської лінійної дільниці Південно-Західної залізниці та відповідно до доручення заступника голови КМДА Міронова В.Є., у Київському метрополітені поновлюється проведення протиепідемічних заходів, а саме:

працівники підрозділів забезпечуються захисними масками;
не допускаються до роботи без використання захисних масок працівники, які мають постійний контакт з пасажирами;
проводиться постійний режим вологого прибирання приміщень із застосуванням дезінфікуючих засобів, особливо в місцях скупчення великої кількості людей (станції, вестибюлі, вагони електропоїздів, їдальні тощо);
поновлюється трансляція по гучномовному зв’язку оголошень про необхідність користування захисними масками для запобіганням захворюваності серед населення.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

З метою покращення обслуговування пасажирів та згідно з розпорядженням начальника КП «Київський метрополітен» П.В. Мірошникова, з 11 січня 2010 року вестибюль №2 станції «Бориспільська» Сирецько-Печерської лінії буде відкрито для входу-виходу пасажирів.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

31 грудня 1989 року була відкрита третя лінія Київського метрополітену — Сирецько-Печерська. Цього дня свої двері гостинно відчинили три станції - „Кловська”, „Палац спорту” та „Золоті ворота”.

Нині довжина лінії у двоколійному обчисленні складає 23,8 км, у розгорнутому – 52,4 км. Кількість станцій – 16, 8 з них – станції глибокого закладання (всі розташовані у правобережному Києві ), 8 – мілкого (всі на лівому березі Києва). Щодоби лінія перевозить понад 457 тисяч пасажирів. Найкоротший перегін на лінії між станціями "Золоті ворота" та "Палац Спорту" — складає 788 м, найдовший – між станціями "Видубичі" та "Славутич" — 3 км 046м.

„Кловська” — станція глибокого закладання, стандартна, з вузькими пілонами, облицьованими лекальним білим мармуром. Склепіння з листового фарбованого алюмінію. Інтер’єр перонного залу підкреслює планувальну особливість станції – акцент зроблено у напрямку похилого вестибюля. Великий проліт у 14 метрів і радіальне розміщення стін. Станція вирішена у спокійних світлих тонах, лаконічно, за відсутності зайвих декоративних елементів. Все це разом надає інтер’єру станції піднесеності та неповторності.

„Кловська” розташована неподалік Центральної міської лікарні №14 на перехресті вулиць Кловська та Леоніда Первомайського, з одним вхідним вестибюлем.

Проектували станцію архітектори А. Крушинський, Л. Качалова, О. Черевко, М. Соляник.

„Палац спорту” — станція глибокого закладання, нового колонного типу, хоча колона тут – скоріше тонкий пілон. Незвична конструкція сприяла створенню незвичного вирішення склепіння у центральному залі – вона не радіальна. а більш трапецевидна із заоваленими кутами. З цієї станції почалося широке використання алюмінію. Колони оригінальної форми облицьовані зеленим (на той час дуже незвичним) кубинським мармуром та алюмінієвим профілем. Світлові лінії з стандартних світильників практичні і органічно вписуються у загальний інтер’єр станції.

Тематично-архітектурна будова перону відображає свою особливість, трохи збільшена висота залу дозволила авторам створити її динамічність. Оздоблювальні матеріали – мармур, граніт, кольоровий метал надають станції індивідуальності.
Станція є пересадним вузлом з Куренівсько-Червоноармійською лінією метрополітену і розташована поблизу Палацу спорту та адміністративно-ділових закладів міста.

Проектували станцію архітектори М. Альошкін та А. Крушинський.

„Золоті ворота” — станція глибокого закладання, колонна. Станція вийшла вдалою завдяки використанню лекального мармуру у великій кількості, облицюванню склепіння сотнями метрів художньої мозаїки та використанню бронзових люстр високої художньої цінності.

Розташована станція поруч з відомим пам’ятником „Золоті ворота”. Архітектурно-художнє оформлення станції вирішено, виходячи з історичної значимості. Характерною ознакою культових споруд того часу були арка та склепіння. Ці традиційні методи було покладено в основу ідейно-художнього рішення будови станції. Високомистецька мозаїка, люстри та бра сприймаються як завершений твір, створений спілкою талановитих архітекторів та художників.

Проектували та оформлювали станцію архітектори В. Жежерін, Б. Жежерін, Ф. Заремба, А. Крушинський, М. Жариков; архітектори-художники С. Адаменко, М. Ралко; художники Г. Корень, В. Вітько.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

Так з 19:00 години 31 грудня до закінчення роботи метрополітену 1 січня 2010 року, станція "Майдан Незалежності" буде зачинена для входу і виходу пасажирів. У зазначений період станція "Майдан Незалежності" буде працювати як пересадочний вузол з лінії на лінію.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua

30 грудня 2009 року виповнюється 25 років станціям „Палац Україна” та „Либідська” Куренівсько-Червоноармійської лінії.

„Палац Україна” — станція глибокого закладання з вузькими пілонами. Інтер’єр станції цілком відповідає старій (до 1993 року) назві „Червоноармійська”. Облицьовані червоною смальтою пілони з торцями з іржостійкої сталі, художній торець центрального залу з зображенням червоноармійця, колійні стіни з червоними зірками на кабельних шафах – все підкорено революційній тематиці. Цікавим, але невдалим виявився експеримент зі світловодом, що вразив пасажирів при відкритті станції. Конструкція світловоду виявилася технічно недосконалою і згодом була замінена на кільцеві світловоди, що виявилися зайвими в музеї Леніна ( нині „Український Дім”).

Станція розташована на вулиці В. Васильківська. Нинішня назва станції пояснюється сусідством визначної громадської споруди Києва – Палацу культури „Україна”.

Станція побудована фахівцями компанії «Київметробуд» за проектом групи архітекторів - Т. Целіковської, А. Крушинського, М. Альошкіна. Художнє оформлення станції здійснювали художники С. Кириченко та Р. Кириченко.

„Либідська” — неординарна за своєю конструкцією станція глибокого закладання з вузькими пілонами. Але глибина станції дозволила ці пілони розкрити ще й у середину. В інтер’єрі пілон зник, залишилися кільця з білого мармуру, що чергуються зі склепінням. Все це з’єднано світловою лінією з латунних труб у центрі залу. Лише торець у центральному залі з композицією у вигляді прапору з барельєфом Дзержинського нагадує попередню назву станції „Дзержинська” (перейменована у 1993 році).

Архітектура станції має багато спільного з архітектурою інших станцій, проте завдяки вмілому використанню опоряджувальних матеріалів та засобів монументально-декоративного мистецтва, по-своєму індивідуальна.

Вестибюль станції суміщений з підземними переходами, які виходять на вулиці В. Васильківська та Горького. Недалеко від станції знаходиться Центральний автовокзал міста.

Станція побудована фахівцями компанії «Київметробуд» за проектом групи архітекторів - В. Єжова, А. Крушинського, Т. Целіковської за участю О. Панченка. Художнє оформлення станції здійснювали художники Е. Катков та М. Бартосік.

КП "Київський метрополітен"
metro.kiev.ua